“Українські органи влади мають взяти на себе ініціативу в процесі… захисту прав ВПО і продемонструвати, як вони забезпечили те, щоб ВПО одержали весь спектр захисту правом, на який вони наділені відповідно до міжнародного права” — зі звіту Ради Європи «Вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб»
В середині липня 2016 р представниця команди Донбас SOS прийняла участь у Регіональному Форумі «Права людини внутрішньо переміщених осіб: національне та регіональне реагування», який був організований Радою Європи в рамках Проекту «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» спільно з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в м. Дніпро.
Серед учасників Форуму: Георгій Тука, Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Жанна Лук’яненко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, Гія Гецадзе, Заступник Міністра юстиції України, Андрій Кравченко, Заступник начальника Штабу АТЦ при Службі Безпеки України, Андрій Янченко, заступник голови Київської обласної державної адміністрації, Ігор Стокоз, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, представники міжнародних організацій та громадські активісти. На жаль, Міністерство соціальної політики на високому рівні традиційно проігнорувало захід, який стосується питань переселенців, делегувавши тільки Євгена Кривошеєва, заступника начальника відділу вирішення питань депортованих осіб та забезпечення житлом.
Найбільше здивування викликала теза присутнього представника АТЦ про те, що в часи війни права одних громадян можуть бути обмежені у зв’язку з необхідністю забезпеченням безпеки. Вразило, наскільки в цій тезі підміняються поняття з огляду на те, що відбувається в дійсності: під час неоголошеної війни обмежуються права людей, які вже зробили свій вибір на користь переміщення та інтеграції в нові громади, та проблеми перебування яких пов’язані далеко не з питаннями безпеки. Радує лише одне: більшість присутніх на Форумі таку тезу не підтримали.
Під час Форуму було презентовано публікацію «Вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб» — ґрунтовний аналіз 21 теми стовно внутрішнього переміщення, в якому приводиться оцінка відповідності законодавства України та національної політики стандартам Ради Європи та іншим міжнародним стандартам. Аналіз охоплює період з грудня 2015 року по травень 2016 та був підготовлений командою міжнародних та національних експертів, які є частиною Проекту Ради Європи.
В публікації містяться конкретні рекомендації до 21 тем, серед яких недискримінація, працевлаштування та соціальний захист, виборчі права, власність та майно, освіта та інше.
Щоб переглянути публікацію перйдіть за посиланням.
В Форумі також взяли участь міжнародні експерти, які поділились своїм досвідом та кращими практиками країн-членів Ради Європи щодо реагування на внутрішнє переміщення. Так, Маріам Гіоргобіані, доцент Університету ім. Шухішвіллі (Грузія) розповіла як отримує пенсію громадянин з обмеженими фізичними можливостями, який проживає на окупованій території Грузії: він оформлює довіреність, довірена особа виїжджає на підконтрольну уряду Грузії територію і отримує виплати для нього. При цьому в Грузії послуги нотаріусів не обмежені територіально — вони можуть обслуговувати клієнтів по скайпу і надавати довіреності дистанційно в електронній формі.
Однією з найгарячіших тем Форуму стали нещодавно затверджені порядки відновлення та контролю за призначенням соціальних виплат переселенцям (Постанова 365). В ході обговорення представниця Донбасс SOS звернулася до присутнього на заході заступника Міністра юстиції України Гії Гецадзе: «Як могло Ваше відомство пропустити Постанову 365, що створює комісії за рішенням яких можуть скасовувати пенсію громадянину України? Пенсію, яка є власністю громадянина. Пенсію, на яку він має право відповідно до Конституції. Пенсію, яка за рішенням Європейського суду з прав людини (справа Пічкур проти України) має виплачуватися громадянину незалежно від місця його проживання». На це Заступник Міністра відповів принаймні чесно: «Не знаю», за що і зірвав справжні овації. При цьому додав, його особиста думка — не потрібно створювати спеціальних механізмів для заощадження грошей. В його рідній Грузії теж не було грошей, люди чекали 3-4 роки, але потім ці гроші отримували.
Практичні результати Форуму відобразилися в напрацюваннях учасників 3-х тематичних робочих груп.
1-а група обговорювала застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). В першу чергу, це:
— інформування громадян про міжнародні стандарти забезпечення прав ВПО, зокрема окремих рішень ЄСПЛ;
— формування обізнаності не лише у пересічних громадян, але й більш детального навчаня та проведення тренінгів для суддів та співробітників Верховного суду України, робітників апарату Верховної Ради України, народних депутатів України та їх помічників, адвокатів та співробітників безоплатної правової системи міжнародним стандартам забезпечення прав ВПО із залученням інституційного потенціалу Ради Європи;
— застосування судами України норм Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини з питань ВПО як джерел права при ухваленні судових рішень.
Робота 2-ї групи була присвячена нещодавнім змінам до законодавства стосовно прав ВПО та соціальних виплат. Представниця Донбасс SOS особливо підкреслила, шо Постанова 365 має бути скасована, а натомість затверджена постанова, що не міститиме жодної дискримінаційної практики в перевірці права переселенців на отримання соціальних виплат. Крім того, нагальним є питання затвердження механізму виплати пенсій громадянам, які проживають на непідконтрольній Уряду України території.
3-я робоча група обговорювала питання компенсацій населенню за зруйноване житло, за вимушений переїзд на інше місце проживання, а також реституцію (відновлення, повернення) майнових прав. А саме, як на законодавчому рівні врегулювати механізми:
— виконання рішень суду стосовно компенсацій за зруйноване майно, де відповідачем є Кабінет Міністрів України (оскільки в держбюджеті не передбачені відповідні статті);
— виконання програм реституції з використанням різних/комбінованих моделей компенсації (наприклад, соціальне житло, довгострокове пільгове кредитування, «соціальні площадки», заселення покинутих домівок із викупом у майбутньому тощо).
Щоб переглянути рекомендації Робочих групи перейдіть за посиланням кожної з назв робочих груп:
Робоча група 1. Застосування практики Європейського суду з прав людини та інших стандартів Ради Європи для захисту прав людини ВПО в Україні;
Робоча група 2.Нещодавні зміни до законодавства стосовно прав ВПО та соціальних виплат: регіональні тенденції;
Робоча група 3.Моделі компенсацій населенню, яке постраждало від військового конфлікту.
Як зазначив Георгій Тука, для того, щоб імплементувати всі рекомендації, що зазначені у Звіті та за результатами роботи робочих груп, потрібні будуть роки. Але дорогу здолає той хто йде. Принаймні, можна припинити приймати дискримінаційні законодавчі акти, до яких одразу після введення в дію виникають рекомендації по кардинальним змінам.
Загалом можна сказати, що Форум був направлений на пошук механізмів практичної “європеїзації” нашої держави. Бо одних лише лозунгів що “Україна — це Європа” недостатньо для реального відчуття, що ми живемо у правовій державі з високими стандартами, де ПРАВА ЛЮДИНИ ПОНАД УСЕ.
Разом — сила!